Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою.
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.
Пливе човен води повен,
Ніхто не спиняє;
Кому спинить – рибалоньки
На світі немає.

Поплив човен в синє море,
А воно заграло, –
Погралися гори-хвилі –
І скіпок не стало.
Недовгий шлях – як човнові
До синього моря –
Сиротині на чужину,
А там – і до горя.

Пограються добрі люди,
Як холодні хвилі;
Потім собі подивляться,
Як рибалка гине.

Поплив човенв синє море...