Я тримаю зілля,
Вкрасти щоб весілля
У коханого мого,
Й зберегти собі його.

Мені відьма казала,
Коли зілля давала:
"Нехай вип’є цей напій.
Якщо любиш, буде твій".

Що ж я наробила,
Милого згубила.
Відьма мене провела
Й собі його забрала.

Спи тепер мій милий
У сирій могилі.
Не дала тебе я їм...
Будеш назавжди моїм.