Виконавець: Fortis
Закрити треба очі, закрити назавжди
Не бачити нікого, тихенько утікти
Побачити далеко прекрасні кораблі
Червоні квіти, що розквітли навесні
Там немає нікого з твоїх друзів
Ти не знаєш там, що правда що брехня
Назавжди ти хотів зостатись в цьому місті
Але, але, якби не але
Там ти провів дуже багато часу
І все ж не захотів, а може і не зміг
За сонячне проміння потрібно платити кровю
А за життя – самим життям
Коли прийшов цей день, розплачуватися треба було
А ти не мав нічого, нічого крім життя
І сонце вже в цей день так лагідно не гріло
Упав лиш дощ, твій останній дощ