Після довгої бесіди з темним безсонням
Я прокинувся в ніч біля брами до раю
Двері до її серця для мене закриті
З нею в муках існую, без неї – вмираю

По пір’їнах зібрав свої зламані крила
Компас в світ забуття прихопив із собою
Ця земля без кохання для мене немила –
Я пташина у клітці, я хочу на волю

Приспів:
Дивним маревом десь в далині розчинюся
Парою водяною до неба подамся
Запалаю вогнем, снігом білим розтану
Не тримайте мене – я відлітаю

Із провалля життя мені вирватись важко
Голова іде колом і жах відступає
Я зриваюсь, лечу додолу як камінь
Криком хочу кричати, та щось заважає

Це напевно в горлянці душа стала комом
Серце вдень гірко ниє, вночі палко б’ється
Я залью всі страждання гірким терпким ромом
Як побачить мене – вона вслід розсміється

Приспів