Знову не хочу я пробачити,
Знову не хочу я відчути
Твою любов, вона гидотна і некрасива,
Вона вбиває мене знов, і знов, і знов.

Приспів:
Навіщо ці муки? Нащо ця кара?
Нащо омана в душі моїй?
Я краще залишуся в самоті
І буду радіти сльозі своїй,
Я буду радіти сльозам самотнім,
Я буду шукати і серця, вони хоч
І мокрі, солоні, прозорі, і добрі,
Проте і у них є своє життя.
Своє життя... Життя є у них...
Своє життя... Своє життя...
У них є своє, своє, своє, своє життя...

Життя – нестримне, воно – спонтанне,
Виходячи на світ, коли в душі печаль,
Виходиш і б’є, доки серце хворіє,
Вони все ллються, мов з крану вода.

Приспів

Своє життя... Своє життя...