Стеляться тумани,
В голові дурмани,
Таке, ніби як малим було.
Я знов нап’юся, сам не розберуся,
Казала ж мені бабуся – не спіши.
А я не послухав,
Не хотіли мої вуха слухатися.
Тепер я не знаю,
Бабусі вже немає.
Не знаю.

У моєму колі
Забагато молі,
З’їли, суки, татів кожух.
Я сам вже дядько і не скаже батько,
Не скаже батько – не знає.
А я встану рано, заховаюся в тумани –
Добре мені.
Стеляться тумани,
В голові моїй дурмани.
Дивно мені.

Стеляться тумани,
В голові моїй дурмани.
Дивно мені.