Полетіла з вороном, до чужого дерева.
Не схотіла з лебедем плавати край берега.
Полетіла мрією, тріпотіла крилами,
Залишила спомин ти, своє пір’я на землі.

Один – одна,
Але у тебе пара є.
Один – одна,
Але кохання в тебе є.

Та підбитий зрадою, зморений надією,
Вже не зміг піднятися навздогін за милою.
Утекла розлукою, напоталу кинула,
І у серці лебедя назавжди загинула.

На поверхні озера зацвіла історія,
Долею покинута мов стара мелодія.
Заблищали зорями, та й розмились хвилею,
На поверхні озера сльози білокрилого.