Як вийшов місяць із-за хмари,
Долину ясно освітив,
Як освітив він ту долину
Та й знов за хмари закотив.

В долині там стоїть хатина,
В хатині вогнище горить,
А мати доню научає,
Доня заплакана сидить.

Ой доню, доню, люба доню,
Ти в мене донечка одна,
Не жди, не жди милого з бою –
Його на світі вже нема.

Багато парів повінчались,
Багато декого нема,
Багато з війська повертались,
А ти лишилася сама.

Не піду, мамо, за старого,
Бо він не парочка мені,
Як віддасте мене за нього,
То буду гнить в сирій землі.