Ой що тебе занесло –
Чи човничок, чи весло?
Заніс мене сивий кінь
До дівчини на спокій.

– Бодай тобі той кінь здох,
Щоб не любив разом двох.
Люби ж мене одную,
Коли тебе шаную.

Коли ходив, то ходи,
Коли любив, то люби.
А не любиш, то не смійсь,
Любій мамі твоїй біс!

Одступися, шолудивий,
Нехай сяде чорнобривий.
– Одступися ти сама,
Не завдавай сорома.

– В мене брови на шнурочку,
Повісила на колочку.
Старий козак увійшов,
Узяв брови та й пішов.