Помахаю скрипалю
І – заллюся.
Сигарету припалю,
Крикну: "Люся!"
А вона мені: "Не мо’".
Крикну: "*ля ти!
Тільки погомонимо
І – гуляти!"

Приспів:
Кущі. Дерева. Урвище.
Як тут бракує ще когось...

А вона мені: "Не *ля!
Словом, годі.
Хто це з дєвушкой гуля
При негоді?"
А воно мені – ага,
Просто рана.
Бо та Люся, як ляга,
То старанна.

Приспів