Виконавець: Весільні
Слова і музика: народні |
Ой дівчино, дівчинонько, квітко рожевая,
Ти мені ся сподобала, як була малая.
Ой летіла пава, пава, та на столі впала,
Подивіться, тату й мамо, яка гарна пара.
Ой на мості – риба з хвостом, а під мостом – молочай,
Подивіться, тату й мамо, чи не гарний молодий.
А на мості – риба з хвостом, а під мостом – лобода,
Подивіться, тату й мамо, чи не гарна молода.
Ой кувала зозуленька в хаті на загаті,
Чи ти любиш, тату й мамо, що зять в тебе в хаті.
Чи ти любиш, тату й мамо, вся наша родина,
Що сидить в вас за столом чужая дитина?
Любить тато, любить мама, любить вся родина,
Що в нас сидить за столом чужая дитина.
Ой не сідай коло мене, грубий кацавалку,
Бо як сядеш коло мене, то поломиш лавку.
Нехай сяде коло мене хлопець молоденький,
Тоді в мене на серденьку – як мід солоденький.
Чи то вікна побіліли, чи вітер з морозом,
Чи мій милий такий файний, чи мій дурний розум.
Ні то вікна побіліли, ні вітер з морозом,
Ні мій милий такий файний, то мій дурний розум.
Витягну я прут на воду, прут на воді в’ється,
Такий в дівки дурний розум, що за хлопцем б’ється.
Витягну я прут на воду, прут на воді скаче,
Який в хлопця дурний розум, що за дівков плаче.
Вас два, я сама, я з вами стояла,
Вас два, я сама, я ся не бояла.
Вас два, я сама, вас було чотири,
Всі чотири дурні були, що мене впустили.
Гоп-скок, парубок, в чорному сардаці,
А він таке витинає, як комин на хаті.
Гоп-скок, парубок, вишита сорочка,
А у того парубка – витріщені очка.
А я хліб замішу, та у піч саджаю,
Як я вийду на вулицю – з хлопцями гуляю.
– Ми за сватом, ми за сватом,– питаються свашки,
А наш сват під столом гризе костомашки.
– Ми за сватом, ми за сватом,– питаються дружки,
А наш сват під столом вилизує кружки.
Ой бий мене, моя мамо, ой бий мене, забий,
До сусіда я ходила, бо там хлопець гарний.
В Поториці нема води, випили горобці,
Поторицькі гарні дівки, ще гарніші хлопці.
Ой іду я полем, полем, полем-пшеницею.
Було краще дівчиною, як молодицею.
Молодая дівчинонька, куди йде – то скаче,
Молодая удовиця, куди йде – то плаче.
Мої милі співаночки, мої ви співанки,
Вас усіх я наскладала у своєї мамки.
Мої милі співаночки, де ж я вас подію,
Хіба візьму в запащину, по полю посію.
Ой там буде мій миленький по полю орати,
Буде мої співаночки по одній збирати.
Ой тут наша родинонька, ой тут наша мати,
Дайте їсти, дайте пити, ще й скажіть гуляти.
Пшеничнії пироги, гречаная каша,
Подивіться, тату й мамо, вже невістка ваша.