Ой ти, дібрівная зозуле, зозуле.
Ой не куй так рано в діброві, в діброві.
Но закуй матінці в коморі, в коморі.
Бо моя матінка – старая, старая.
Та ще й до того ж лихая, лихая.
Поточу я камінь до міста, до міста.
Та накуплю вінків аж двісті, аж двісті.
А на паняночки – віночки, віночки.
А на парубочки – шапочки, шапочки.
А на малі діти – сорочки, сорочки.
А на молодиці – хустиці, хустиці.
Ой ти, дібрівная зозуле, зозуле.
Ой не куй так рано в діброві, в діброві.