– Я ж тебе, Галю, не лаю,
Я ж тебе, Галю, питаю:
Ой чи були гості, які були гості
У моєму домі без мене?

– Був Омелько із села,
А Оверко з хутора,
А ще був Михайло, милий шкандибайло*,
Був у мене, молодої, з города.

– Я ж тебе, Галю, не лаю,
Я ж тебе, Галю, питаю:
Ой що їли гості, а що їли гості
У моєму домі без мене?

– Їв Омелько гусака,
А Оверко – індика,
А що той Михайло, милий шкандибайло,
З’їв у мене, молодої, голуба.

– Я ж тебе, Галю, не лаю,
Я ж тебе, Галю, питаю:
А що пили гості, ой що пили гості
У моєму домі без мене?

– Пив Омелько горілку,
А Оверко – наливку,
А що той Михайло, милий шкандибайло,
Пив у мене, молодої, самогон.

– Я ж тебе, Галю, не лаю,
Я ж тебе, Галю, питаю:
Ой де спали гості, а де спали гості
У моєму домі без мене?

– Спав Омелько за столом,
А Оверко під столом,
А що той Михайло, милий шкандибайло,
Спав у мене, молодої, під боком.