І шумить, і гуде,
Дрібний дощик іде.
– Ой хто ж мене, молодую,
Та й додому одведе?

Обізвався козак
На солодкім меду:
– Гуляй, гуляй, дівчинонько,
Я й додому одведу.

– Не веди ж ти мене,
Не прошу я тебе,
Бо лихого мужа маю,
Буде бити мене.