Гей, десь далеко на Волині
Створилась армія УПА,
Щоби воскресла Україна
І завитала свобода.

Про контингенти там не знають,
Живуть там люди, мов в раю,
Бо за цю волю, за свободу
Волинь пролила кров свою.

Горіли села і містечка,
Борці боролись ніч і день,
В перших рядах борців-героїв
Згинув Іван і наш Василь.

Упав, як лицар України,
На полі слави, як борець,
Ціле життя страждав по тюрмах,
Геройська смерть сплела вінець.

Прощай, герою України,
Прощай, мій друже дорогий,
Твої діла нам незабутні,
А твій наказ для нас святий.

Сестра в селі рідненькім плаче,
Щодня виходить за село,
Чи не приїхав брат додому,
Чи не побачить ще його?

Не плач, сестричко, не журися,
Поглянь на синю далечінь,
Твій брат помер, та жити буде
В піснях майбутніх поколінь.

Ми вище прапор піднімемо,
Тризуб повернем до чола
І крикнем: "Слава Україні!" –
Так, щоб здригнулася земля.