Жодного разу за все життя
Я не просив пробачень.
Тільки до Бога я ніс каяття,
Мав невгамовну вдачу.
Я і сьогодні не завинив,
Долю свою не зрадив.
Та інколи досить лиш кілька слів,
Щоб сумувала радість.

Приспів:
Гірке це слово, як полин,
Мені пробач.
Не зупинити часу плин,
Мені пробач.
Я помудрішаю колись,
Всміхнись, не плач.
За те, що пізно я змінивсь
Мені пробач,
Мені пробач,
Мені пробач...

Нас учить завжди розуміння життя –
Наука дається гірко.
Слова, наче стріли, так швидко летять,
Ранять кохану жінку.
Я небо під ноги тобі постелю,
Зірки у вінок з’єднаю,
Ні, доле моя, я тебе не люблю,
А просто без тебе згораю.

Приспів