Зірка місяць обіймала, у країну дивну гукала.
Любаси не помічали, як у човні пливе швидко час
Небесних чар у полоні, мінливої її любові
Закоханий до нестями Мольфар вірші для неї складав.
Як Мітхун Чакраборті, що з індійського кіно,
Міг він обійти, не врятувати, співати
На баяні цілу ніч: Джімі, Джімі ага, а я ма, діско денс.

Приспів:
Трясовиця-любов, тяжкії кайдани.
Насолоди час, хижа босорканя, сердець палах згас.

Діаманти, теплі сльози, весняні струмки
Лазили на дах дев’ятини рахувати в ночі зірки.
Він електрик, вона вже кінчає технікум,
Щоденник у сумочці, а щось на думці цукерка каракум,
Як Біндія Госвамі, що з індійського кіно,
Ночей не доспала, з хати тікала, у подруг мешкала, плакала.
Почуттів шалена гра, таємниць могила у вічність канула.