Виконавець: Руслана
Слід сльози нам в останнє
Подарує кохання,
На очах,
На снігах.
Гори вкриті мовчанням.
Дощ сльозу вітром змиє.
Серце втратить надію,
Більш не зігріє,
Не навіє,
На заході маревом зітліє.
Не зігріє...
Не зігріє...
Серце втратить тривогу (серце),
Сонце вкаже дорогу (сонце).
На відстань неба відпусти мене.
І слів нам не треба, все мине.
Як змінити майбутнє?..
Зберегти незабутнє?..
Нам втратити легко
В мареві тіней
Здобутий коханням блиск очей.
Стане осінь весною,
Змиє тіні водою,
Але всюди зі мною
Вічна Сила любові,
Енергія Її...