Виконавець: Світозари
Моя Україно, прадавня колиско,
В якій виростав я і сили черпав.
Моя рідна земле, далека і близька,
Тебе з болем в серці колись покидав.
Моя Україно, зелені смереки,
На батьківській хаті лелече гніздо.
Тужливі трембіти і гори далекі,
В яких загубилося рідне село.
У снах часто бачу додому стежину,
Де ніженьки босі вмивала роса.
Мене, милий краю, навік полонила
Твоя неповторна, чарівна краса.
Моя Україно, прадавня колиско,
В якій виростав я і сили черпав.
Моя рідна земле, далека і близька,
За тебе я б душу і серце віддав.