Новая радість сьвіту ся з’явила:
Пречиста Діва Сина породила!

Во Вифлеємі місті вельми рано
Витати Пана пастирям казано.

Звізда услугу тую одправляла,
Царей персидських к Нему провождала.

Принесли Єму ливан, миро, злато,
Взяли заплату небесную за то.

Ірод злосливий з того засмутився,
Що Цар предвічний на сьвіт народився.

Казав жовнірам повсюду шукати,
В пень отрочата дволітні стинати.

Йосиф старець Марію поймає
І до Єгипту з Христом убігає.*

Нехай же Ірод вічно погибає!
Наш Цар рожденний всіх нас утішає.

Ми нині о Нем гойно веселімся
Рождеству Єго низько поклонімся

Би нам ізволив щасливий вік дати
А по смерти з Ним в небі царствувати.