Від стирання граней
Залишається слід,
У звуках дощу
Я слухаю мідь,
Що рветься крізь гамір
Цей звук як мовчить
Залиш собі слово,
А я – чужий гріх.

Приспів:
Я не в силах чекати та ти просто мовчиш.
Я не зможу вгадати, може, навіть згориш.
Якщо болю замало, просто так закричиш.
Може так навіть краще, у руках моїх ніж.

Від стирання граней
Залишається слід
Ніч малює все чорним
Та я слухаю мідь,
Що рветься крізь гамір
Цей звук як мовчить.
Впусти в себе світло.
Ти не той серед всіх.

Приспів