Стоїть дівча над бистрою водою,
Стоїть дівча та й тихо говорить:
"Бистра вода, візьми мене з собою,
Бо я не можу на тім світі жить."

Чому, чому тебе я полюбила,
Чому, чому повірила тобі?
Як би не ти сумна я не ходила,
Як би не ти, не була б я в журбі.

Без тебе я як цвіт без сонця в’яну,
Без тебе, ох, як тяжко в світі жить.
Скажи чому тебе я так кохаю,
Скажи, чому тобою я живу.

Ти приходив до мене опівночі,
Ти приходив, коли я міцно сплю,
Ти цілував заплакані очі,
І говорив: "Не плач, мила, люблю."

Стоїть дівча над бистрою водою,
Стоїть дівча та й тихо говорить:
"Бистра вода, чому лихая доля
Нас захотіла з милим розлучить?"