Я зберу докупи бідних
і роздам своє багатство,
вийде кожному копійка,
не зрадіє бідне братство.
І не стане в мене грошей,
я піду до бідних жити,
на одного буде більше,
за грішми почну тужити.
Бо немає тої слави,
друзів, що були зі мною,
а тепер єдина справа:
де дістати хліб з водою.

Знов зберу докупи бідних,
заберу своє багатство,
стане добре жити в світі,
не зрадіє бідне братство.
Рознесе мої ворота,
Розчахне в скарбницю двері,
забере усе голота,
добре, що лиш на папері
я пишу вірша про бідних,
я насправді небагатий,
серед бідних скільки рідних,
що не зможу ображати.