Зачинаю свій день з дорогого ім’я,
Воно як сподівана мрія,
Як хлібові й сонцю молитва моя –
Мама-Марія, мама-Марія.
Як хлібові й сонцю молитва моя –
Мама-Марія, мама-Марія.

Чую кличеш мене, як виходиш на шлях,
Чоло сподіванням зоріє,
А літо достигле шепоче в полях:
Мама-Марія, мама-Марія.

Бачу сиву тебе, берегиню свою,
В очах від Мадонни замрія,
В любові і слові тебе впізнаю,
Мама-Марія, мама-Марія.
В любові і слові тебе впізнаю,
Мама-Марія, мама-Марія.

Так як змалку мене понесла в сповитку
Туди, де в тумані надія,
Весь вік мою долю несе нелегку
Мама-Марія, мама-Марія.
Весь вік мою долю несе нелегку
Мама-Марія, мама-Марія.

Всі горби перейду, хоч важка крутизна
Спочину на вищій горі я,
І в білому світі повторить луна
Мама-Марія, мама-Марія.
І в білому світі повторить луна
Мама-Марія, Аве Марія...