Стрілки зупинились, все життя накрилось "мідним тазом",
У плащі новому йдеш собі додому ти, зараза.
Тупо в телевізор дивишся з-під лоба, п’єш "мартіні",
Я тебе не знаю, я тебе не хочу вже від нині.

Приспів:
Твої сліди на моїй долі – густі і чорні, як смола.
Тобі було все "по-приколу", а я немов сліпа була.
Двері закрий з там-того боку, я проганяю тебе геть!
Хай вслід тобі кричить сорока, з тобою бути, – краще смерть!

Зачиняй лиш двері, будь же кавалером, "не світися",
Знов сухе "мартіні"... чай зелене стине, не барися!
Клаптикова ковдра... і дубові двері зачинились,
Через тебе "тазом" це життя, зараза, все накрилось!

Приспів