Ти досі не розумієш, чому дні настільки сірі...
І знову шукаєш спосіб забутись душею й тілом.
Благаєш тобі повернути твої "ліки",
Збагни нарешті ти свій статус, ти така навіки...

Приспів:
Ти казала всім сама, що залежна не була,
Ти, просто, трошки звикла, це твої слова...
Спробувала ти дарма,
Не побачиш ти в житті вже світла,
Ти навіки в темряву ввійшла...

Чекай, не затягай мотузку, може ще є хвилина,
Злови зв’язок, ти, майже, вже не людина.
На стінах чекають тіні...йому залиши листа:
"Вибач, та я втомилась, я, просто, вже не жила"

Приспів:
І казала всім сама, що залежна не була,
"Я, просто, трошки звикла", – це твої слова...
Спробувала ти дарма,
Не побачиш ти в житті вже світла,
Ти навіки в темряву ввійшла...

І померло вже твоє тіло,
І душа відлетіла...
Залишилася лиш тінь одна...

Я не сумніваюсь, що в цьому не твоя провина,
Та більше ніхто не повірить, ти в себе єдина!

Сама...сама...
Сама...сама... ти уже не жила і залишилась сама і залежна...