Виконавець: Нумер 482
Нанизуєш дні як намисто на ніч
Пригадуєш руки, пригадуєш річ,
Яку придбаєш та забудеш
На плиті чорна кава втекла
Я бачу тебе в відображенні скла твого
Триває світло, я у ніч тобі кричу
Приспів:
Не забувай мене, не забувай
Не забувай мене, не-є, не-є-є-є
Забуваєш мій телефон
Контролюєш вдень мій сон
Завжди тобі належить
Ти – склянка води, моя спрага як ти
Що зранку мені нагадає, що я
Таки ще існую в цьому світі для тебе
Приспів
Я таки ще існую в цьому світі для тебе
Приспів (2)