Ніч оксамитом всю землю укрила.
Тільки Марія не спить.
Нині синочка вона породила –
Яка ж то радісна мить!

Приспів:
Спи, мій малесенький сину.
Я вже тебе не покину.
Радість ділитиму й горе,
Гори здолаю і море.

Світить зоря перед входом в печеру,
Чути пастуші дзвінки.
Ангел підняв свої труби священні.
І про новину звістив.

Тут із округ пастушки позбігались:
«Де новина із новин?»
Ангельський голос пробився крізь галас:
«Це народивсь Божий Син!»

Голови мовчки усі посхиляли,
Богові честь віддали.
Східні царі вже сюди поспішали,
Несли священні дари.

Скільки ще горя чека на Дитятко:
Ірод вже точить ножі.
«Швидше бери дороге немовлятко
І до Єгипту біжи».

Доля терниста чекає на нього –
Людству спасіння нести.
Муки попереду ще і Голгофа.
Нині ж тихесенько спи.