Місяць мені посміхався, де б я не був, куди б я не йшов
Сонце засліплює очі, й щоранку муркоче, що мене воно хоче.
Трішки солодкого чаю, без вітру надії, життя сенс втрачає
Краще я буду мовчати, щоб не сказати

Приспів:
Титри душі мого життя, я почну з нового дня
Розписувати, а ти
А ти мені скажеш, що кохаєш, ти інших слів не знаєш
Ні-ні-ні-ні...

Ніколи, не висітимуть крила після зливи на батареях
Червоного цвіту, бракуватиме світу, щоб бути по окремо.
Дилема, а не поема історія моя і частково й твоя,
Краще я буду кричати, те, що не встиг сказати

Приспів

Титри душі (Мого життя)
Розписувати (з нового дня)
Скажеш мені...
Ні-ні-ні-ні-ні-ні
Ні!