Вступ:
Там, де трави вмиваються росами,
Де поля золотяться покосами,
Де живе в моїм серці єдина –
Там вона, там моя Україна!

Я не хочу писати віршів сумних
Про те, як живеться в ріднім краю,
Я не хочу тлумачити кожному з них
За що я люблю країну мою!
І дивно чути від знайомих людей,
Що з цієї країни потрібно тікати.
Я – не емігрант, я маю Батьківщину,
І я не боюся в голос сказати!

Приспів:
Так я люблю Україну!
Я тут народився і тут хочу жити!
Так я люблю Україну!
Сильно люблю і буду любити!
Так я люблю Україну!
Свою родину, свою сім’ю!
Мені є що втрачати, є кого любити,
І я сильно ціную те, що люблю!

Можна змиритись із втратою,
Ми завжди цінуємо те, що втрачаєм.
Живемо під вічною вартою,
Маємо волю, а права не маєм.
І хтось мені скаже: "А ти що співаєш?
Де твоя зброя? Народ підіймаєм!"
Я просто перезаряджаю набої,
А ти коли хочеш – зі мною співай.

Приспів (2)