Усе затихло, пташки не співають
І вже не чути шум вітрів у лузі,
Бо ти сказала гіркоти слова:
"Ми від сьогодні лиш хороші друзі".

Я так боявся втратити тебе
І так боявся втратити кохання,
І так і сталось, ти пішла від мене,
Залишила у серці лиш страждання.

І хоч ми стали друзями тепер
У цю годину тиху і погожу,
Та я тобі в останній раз скажу,
Тебе навік я розлюбить не зможу.

Хоч інший вже для тебе рідним став,
Із твоїх уст давно про це я знаю,
І хоч, на жаль, не любиш вже мене,
Тобі навік я щастя з ним бажаю.

І ось не мало часу вже пройшло,
А я сиджу із вітром в тихім лузі
Та в голові ще крутяться слова:
"Ми від сьогодні лиш хороші друзі".