Чом тебе я забути не можу?..
Чому думаю вдень і вночі?..
Хоч давно став чужим я для тебе,
Все одно ти приходиш у сні.

Чому в сон ти приходиш, кохана,
І кохання даруєш мені?..
Та любов ця у сні не замінить
Мені очі зелені твої...

Ти приходиш у сні така мила
І красою чаруєш мене,
Та не довго цей сон мені сниться,
Сонце сходить – і сон цей мине.

Мені ніжність у сні дарувала,
Дарувала чарівнії крила,
Ми летіли над морем у небі
І світились у слід нам вітрила...

Прокидатись від щастя не хочу
Та приходить хвилина сумна,
Коли сонце виходить за обрій
І від мене ти йдеш в небуття...