Бачиш тіні птахів на деревах,
Слід вогню на кривавих руках,
І як Ніч між будинків танцює
У небачених досі містах.

Чи ти чуєш, вночі за шибками
Тихо плачуть осінні дощі?
І той звук, як під натиском долі
У поразках ламались мечі,

Може хочеш любити так само,
Та напевне часи вже не ті,
І даремно дереш старі рани,
Все давно потонуло в імлі.

І я вірю, ти все це відчуєш
Коли знайдиш нарешті шляхи
По яких ми ішли й виживали
На дорозі до Смерті-ріки.