Я ненавиджу слово "ні"
Бо воно, наче символ байдужості,
Наче прапор втрачених мрій,
Наче гавань розбитих надій.

Я ненавиджу слово "ні"
І не згадуй про нього мені
Бо це крик, що йде з небуття,
Лабіринт, що не має кінця.

Приспів:
Одного разу бачив я сон,
Що зустрів свою справжню любов –
Ту єдину, що зробить мене
Щасливим, щасливим!

Та коли прокинувся я –
Не згадав ні лиця ні ім’я.
Хоч було таке відчуття,
Що знаю її. Вона поруч.

Просто струни моєї душі
Всі тремтять і чекають її.
Б’ється серце моє без кінця,
Хоч не знає ще хто вона.

Хто ж вона?..