Недавно з нею ти вчився у школі,
Писав би їй вірші тоді, якби вмів,
Як ноти знав би – вийшли пісні би:
Ти ж її справді так сильно любив.

Приспів:
Ти мусиш їхати до неї,
Ловити всі її слова,
Бо ти закоханий у неї,
Скажи ж їй це уста в уста!

Вона зараз далеко – сумуєш ти,
Хоч любиш, хоч любиш і досі її.
Вона цього не знає, бо ти не сказав їй.
Як любиш – кидай все й до неї лети.

Я знаю: все добре складеться у вас,
Бо вірити в краще я прагну весь час.
Повір і ти в щастя – й побачиш, що враз
Кохання взаємне спалахне у вас.