Краплина дощу ще досі блищить
Мрія недоклілого літа
Наливши води, як спогад зими
Потяг неіснуючого світу.

Я не вони, тут дивне життя
Повне потойбічними снами
Той дощ нас помив, кудись полетів
Тихо плакати за нами.

Приспів:
І ваші тіла пов’ються диким виноградом
Впадуть листя рук і ніг як птах,
Що летить і зникає мов сніг.
І потім крізь літо побачу я твій біг
Як забуту вами першу пісню
Білий сміх чорного неба.

Ні я живий, можеш бреши, крути
Не собою, а світом
Тримай при собі фото весни
Для тебе скінчилося літо.

Приспів (2)