Полетіла баба Галя у небесную вись.
Прийняла її рідна зграя –
Тих, що вже вознеслись.
Не людина полетіла – піднялася душа,
Підняли її не крила, а бажання...
А бажання літати...

Як на гору кам’яную піднімусь я колись,
Свої руки простягну я у небесную вись.
Не людина полетіла – піднялася душа,
Підняли її не крила, а бажання...
А бажання літати...