Ховаєшся за стіною,
Я знаю, тобі там так тепло
А з мене знову холодний вітер зриває одяг.
Не віриш, так заглянь сюди
Крізь вкрите інієм скло,
Та не тікай одразу, тут так самотньо.

Приспів:
Мабуть, це побічна дія,
Я напевне ще не знаю,
Відшукай мені анастезію,
Це так просто не минає...
Дивно так відбуваються зміни,
Я знаю як це буває у фільмах.
Тут знову лиш голі стіни,
Та ти не знаєш, як це: бути вільним.

Я знову марю, у мене перед очима
Розчиняються стіни
Так не буває, це, просто, побічна дія.
Якщо я, навіть, вирвусь звідси,
Тебе я там не зустріну,
Так залиши мене, тут так спокійно.

Приспів

Я знову марю, я відчуваю, як тинуть стіни
Ти не турбуйся, так часто буває, майже постійно.

Приспів