Кремезне дерево росте у мене в голові,
Моя уява з нього рве ще не підписані листи,
Та знаю я, що автор ти, бо весь твій біль й усі вагання
Ти щедро переслав мені, забувши про всі обіцянки.

Приспів:
Та недописані пісні, недописані пісні,
Облиш являтися мені у сні,
Тебе я з пам’яті бажаю стерти,
Ти моя кара за розбите серце.
Всьому кінець, та все ж надія вперта.

Ідоли руйнуєш, замикаюсь у собі.
Чому я не дивуюсь, що не завжди брехня – плітки...
Та знаю я, що мої сни – Всього лиш мрії, де є ти.
Лиш їх ти залишив мені, забувши про всі обіцянки.

Приспів

Моя кара за розбите серце (4)
Тебе я з пам’яті бажаю стерти, стерти...

Приспів