Безнадійна влада диких мрій
Прикувала жадану свідомість.
Світ у колесі абсурдних дій,
Час вже в дійсність повернутись
А потомість:
Сиджу й не вірю очам,
Не вірю тим, хто є й повітря псує

Приспів:
Примусь себе забути все,
Що не дало тобі себе.
Все, що колись тебе сліпило –
Безглузде, дике і пусте.

Там за гратами буття
Засихає бідолашний час,
Він не вірить тим, хто буде –
У книжках лиш чисті люди,
Він ховає очі в сірих стінах,
Бо не вірить тим хто вмер, –
Це лиш химер’я тіней.

Приспів