Ой калинка біло цвите, а червоно родит,
Великеє закоханє до біди приводит.
З великого закоханя ні слова, ні вжитку,
Чорним очкам нема спаня, ніжкам супочинку.
Чорні очи із сивими то сі закохали,
Бодай були чорні очи за сиві не знали.
Ой очка би, каже, спали, ніжки спочивали,
А ручки би обіймали, губки цілювали.