Ой піду я по Підгірю, с пістоляти гряну,
Війди, війди, файна любко, най на тя погляну.
Я до теби, любко, ходив та й я тебе любив,
А як би-с ми та й зрадила, Бог би тебе побив.
Я до тебе, любко, ходив, свойов душев важив,
А ти стільчик піткладала, я крізь вікно лазив.