Та й іму я за калинку, за самий вершечок,
Перепливу тихий Дунай попід бережечок.
Перепливу тихий Дунай та й тоту роштоку,
Мою любку обіймают, я си дивлю з боку.
Мою любку обіймают, я ніби не вижу,
Та як листок над калинков, так я над нев дрижу.