Ой по віки, пане брате, по віки, по віки,
Та дзелена смеречина як в зимі, так в літі.
Ой дзелена смеречина у1) воду сі хилит,
Чи2) ти, любко, така файна, чи2) мені сі видит?
Чи2) ти, любко, така файна, чи2) мені здає сі?
Ой що мене через тебе спанє не бере сі.