Стоїт верба над водою та в воду сі хилит,
Ци ти, любко, така файна, ци мені сі видит?
Ци ти, любко, така файна, ци мені здає сі?
Тото мене через тебе спанє не бере сі.
Спанє ми сє бай не бере, їсти сі не хоче,
Та за тобов, файна любко, плакати сі хоче.