Ой дана, дана, дана, та й сіда, та й дана,
В мене така файна любка, єк у Рамашкана1).
В мене така файна любка, чирвона калина,
А чо ж ти си нагнівала, душко чорнобрива?
А я це си ни гніваю, я гнів ни тримаю,
Я с хлопцями пожертую, бо я жерти знаю.