Нема ж мого миленького, нема ж мого пана,
Не маю з ким говорити з вечера до рана.
Нема ж мого миленького, нема ж мого любка,
Нема кому поправити на голові рубка.
Нема ж мого миленького, нема мої квітки,
А я ходжу, визираю, чи не їде відки.
Нема мого миленького, нема закоханє,
А я ходжу, визираю від самого ранє.
Ой вийду я на гороньку, тяженько заплачу:
Прийди, прийди, мій миленький, най тя хоть обачу!