Привикайте, чорні очи, самі ночувати,
Нима ж мого миленького, ні з ким розмавляти.
Нима ж мого миленького, рожевого цьвіта,
Ой нима з ким розмавляти до білого сьвіта.
Нима ж мого миленького, туга не малая,
На стеженьці, куда ходив, трава зеленая!