Ой ходжу я понад річку в єднім черевичку,
Сама собі дивую ся, змарніла-м на личку.
А я сина не женила, дочки не віддала,
Сама собі дивую ся, що ся мені стало.
А як мені пан Біг дасть і божая сила,
Віддам дочку, голубочку, ще й оженю сина.