Ой зацвила сина цьвітка в зеленім ячмени,
Ой вже прийшов від милого дрібний лист до мене.
А я той лист возьму в рукі, та й перечитаю,
Чогось я ся, мій миленький, тебе вже встидаю.
Ой зацвила сина цьвітка, та й на роздорожу,
Що-м любила, то-м забула, а тебе не можу.